2-я книга ПаралипоменонГлава 5 |
1 И окончилась |
2 Тогда собрал |
3 И собрались |
4 И пришли |
5 и понесли |
6 Царь |
7 |
8 И херувимы |
9 И выдвинулись |
10 Не было в ковчеге |
11 |
12 и левиты |
13 и были, как один, |
14 и не могли |
2-а хронiкиРозділ 5 |
1 |
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н. |
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця. |
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега. |
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити. |
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена! |
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів. |
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху. |
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня. |
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту. |
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, — |
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах, |
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою! |
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий! |
2-я книга ПаралипоменонГлава 5 |
2-а хронiкиРозділ 5 |
1 И окончилась |
1 |
2 Тогда собрал |
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старши́х, і всіх голі́в племе́н, начальників ба́тьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перене́сти ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіо́н. |
3 И собрались |
3 І були зі́брані до царя всі ізра́їльтяни в свято, воно — сьо́мого місяця. |
4 И пришли |
4 І поприхо́дили всі Ізраїлеві старші́, і Левити поне́сли ковчега. |
5 и понесли |
5 І поне́сли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — не́сли їх священики та Левити. |
6 Царь |
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, прино́сили в жертву худобу дрібну́ та худобу велику, що через многоту́ не була ані запи́сувана, ані лі́чена! |
7 |
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під кри́ла херувимів. |
8 И херувимы |
8 А херувими простяга́ли крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держака́ми зве́рху. |
9 И выдвинулись |
9 А ті держаки́ були довгі, і головки тих держакі́в були видні з ковчегу, що перед девіром, а назо́вні не були видні. І були вони там аж до цього дня. |
10 Не было в ковчеге |
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві табли́ці, що поклав Мойсей на Хори́ві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту. |
11 |
11 І сталося, як священики вихо́дили із святині, — а всі священики, що були там, освятилися, без доде́ржання черг, — |
12 и левиты |
12 а Левитн співаки́, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані в віссо́н, з цимба́лами, із а́рфами та з ци́трами, стояли на схід від же́ртівиика, а з ними сто й двадцять священиків, що сурми́ли на су́рмах, |
13 и были, как один, |
13 і було воно для сурмачі́в та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу́ та дяку Господе́ві, і як загримів голос на су́рмах, і на цимба́лах, і на музичних знаря́ддях, і як хвалили Господа: „Добрий бо Він, бо навіки Його милосе́рдя!“, — то дім, дім Господній наповнився хмарою! |
14 и не могли |
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня напо́внила дім Божий! |